PDF Друк e-mail
Бджільництво від А до Я - Мед
Середа, 25 січня 2017, 11:46

Пороки меду

Пороками меду називають його особливості, що знижують якість меду й обмежують його використання.

Пороки меду виникають у результаті його передчасного відкачування, недотримання режимів переробки й правил зберігання меду.

Підвищену вологість має незрілий мед. Потемніння меду спостерігається при надмірному нагріванні меду, зберіганні його в алюмінієвій або бляшаній тарі. Шумування зрілого меду відбувається при порушенні температурного режиму його зберігання, спінювання — при тривалому перемішуванні або багаторазовому переливанні меду з підвищеним вмістом білкових речовин (гречаний, фацелієвий, вересовий, падевий).

Пухкий білий шар на поверхні меду виникає при тривалому зберіганні меду з високим вмістом глюкози. Темна рідина — ознака розшаровування меду. Поява сторонніх запахів у меді спостерігається при його спільному зберіганні із продуктами й речовинами, які сильно пахнуть. Забруднення механічними домішками — при поганому очищенні меду під час його відкачування зі стільників. Пороки меду виявляють при оцінці якості меду бджолиного.

Мед, що має ті або інші пороки, не може використовуватися на корм бджолам, через його швидке псування. Уживання такого меду бджолами може викликати в них різні розлади травлення.

 
PDF Друк e-mail
Бджільництво від А до Я - Мед
Субота, 21 січня 2017, 22:07

Шумування меду

При перегляді краплі меду під мікроскопом у ній помітною є незначна кількість дріжджових грибків, які при певній температурі здатні викликати шумування цукрів, що містяться в ньому. Основним винуватцем шумувань меду є дріжджові грибки з роду Zygosac-charomyces. У стільниках вулика, де є досить вологи, не відзначається шумування меду. Це пояснюється тим, що у вулику із бджолами температура досягає 30 °С і більше. При такій температурі дріжджові грибки меду не здатні викликати шумування.

Оптимальна температура для шумування меду 11-19 °С, тому зберігати мед рекомендується при температурі від 5 до 10 °С у сухому провітрюваному приміщенні. Шумування меду можна зупинити, нагріваючи його до 63 °С на паровій ванні протягом 30 хвилин (дріжджі гинуть), але й корисні властивості зникають.

 
PDF Друк e-mail
Бджільництво від А до Я - Мед
Субота, 14 січня 2017, 21:44

Найпростіший аналіз меду

Часто буває необхідно провести аналіз отриманого меду, щоб переконатися в його доброякісності. Аналіз меду в домашніх умовах можна провести двома способами:

1)    спиртовою реакцією;

2)    вапняною реакцією.

Спиртова реакція. У пробірку кладуть одну частину меду на 8-10 частин спирту-ректифікату. Мед перед додаванням спирту розводять дистильованою водою в пропорції 1:2. Після перемішування при наявності паді утворюються каламуть, пластівці. Якщо осаду немає — мед якісний.

Вапняна реакція. Для аналізу гречаного меду, що має багато білків, які взаємодіють зі спиртом, застосовується вапняна реакція. Одна частина меду розводиться двома частинами води, куди додається 2 мл вапняної води. Вміст підігрівається до кипіння. При наявності паді утворюється осад. Точніші аналізи можна провести в лабораторіях.

 
PDF Друк e-mail
Бджільництво від А до Я - Мед
Неділя, 30 жовтня 2016, 13:49

Кристалізація меду

Кристалізація меду

Питання, пов’язані із кристалізацією меду, його густотою, дуже цікавлять і виробників, і споживачів. Дивно, але найбільшим попитом користується рідкий мед. Більше того, багато покупців переконані, що якщо він кристалізується (часто використовується неправильний термін «зацукровується»), то це надійна ознака, що бджіл годували цукром або він підмішаний у мед. Насправді ж, саме закристалізований мед найбільше відповідає якостям натурального.

А рідкий мед, що продається через 2-3 місяці після закінчення сезону, повинен викликати підозри — він або піддавався нагріванню, або забродив, або фальсифікований. Дехто вважає, що великі кристали роблять мед грубішим для споживання.

Так, деякі сорти меду, наприклад акацієвий, каштановий, падевий, можуть у принципі залишатися в рідкому стані роками. Інші — луговий, суріпковий, соняшниковий — навпаки, закристалізовуються дуже швидко: від одного тижня до місяця після відкачування.

Закристалізований мед поділяють на грубозернистий (розмір кристалів більше 0,5 мм), дрібнозернистий (0,04-0,5 мм), салоподібний, або крем-мед (не більше 0,04 мм). Із цих видів найбільшою популярністю користується крем-мед, що вирізняється ніжною структурою (кристали не помітні й не відчуваються язиком) і легко розмазується ножем.

На швидкість процесу кристалізації впливають багато факторів: вміст глюкози, масова частка води в меді, його склад, наявність центрів кристалізації, температура зберігання. Важливо також, чи перебував мед у стані спокою або перемішувався.

Чим більше в меді глюкози й менша масова частка води, тим швидше він кристалізується! Найбільш сприятлива для цього температура 14-15 °С. Якщо вона нижче 4 °С і вище 27 °С, мед практично не кристалізується.

Центрами кристалізації в меді спочатку є мікроскопічні кристали глюкози, зерна пилку, забруса й т. п. Чим більше їх, тим швидше йде процес, а чим менші розміри центрів, тим дрібніші утворяться кристали, й, отже, структура закристалізованого меду виходить ніжнішою, Перемішування значно прискорює процес, тому що сприяє утворенню нових центрів кристалізації.

Як правило, зрілий мед із масовою часткою води до 18,5 % рівномірно кристалізується на всьому обсязі тари. Незрілий, з підвищеною вологістю — нерівномірно, з розшаровуванням і утворенням рідкого «відстою» на поверхні. Тому наявність «відстою» викликає сумнів у зрілості меду.

Але не можна не сказати, що кристалізацією можна управляти й одержувати мед заданої консистенції. Так, швидкість процесу збільшується, якщо підігрітий до 26-28 °С рідкий мед змішують із закристалізованим — «запалом» у співвідношенні 9:1. Для «запалу» використовують продукт із якомога дрібнішими кристалами й одержують крем-мед. Змішаний мед кристалізується протягом 10-15 днів.

Основний недолік такого методу — надмірна твердість медів із низьким вмістом вологи. Крім того, споживач не може бути впевненим у тому, що мед не був перегрітий і внаслідок цього не втратив свою біологічну цінність.

 
PDF Друк e-mail
Бджільництво від А до Я - Бджолина отрута
Неділя, 02 серпня 2015, 16:12

Вплив отрути на організм людини. Частина ІІ

Продовження. Початок дивіться тут.

Отже, варто пам’ятати завжди, що у великих дозах отрута бджоли може викликати важку загальну реакцію, аж до летального результату. Але в терапевтичних дозах вона являє собою лікарський засіб при лікуванні різних недуг. Різнобічна лікувальна дія на організм людини дозволяє з успіхом застосовувати її при цілому ряді захворювань, у тому числі важких і тривалих, що часом важко піддаються лікуванню іншими засобами й методами.

Лікування бджолиною отрутою не знайшло такого широкого застосування, якого можна було б від нього очікувати. Лікарів апітоксинотерапевтів попросту немає. Школа також відсутня, кілька ентузіастів-лікарів погоду, як кажуть, не роблять. Крім того, значною мірою це пояснюється болючістю ужалень і труднощами дозування отрути, чималою мірою впливає також складність одержання апітоксину. Всі способи її збирання, що існували до останнього часу, були пов’язані із загибеллю робочих бджіл, так ще в найвідповідальніший період медозбору. Це обмежувало одержання бджолиної отрути. На сьогодні технологія одержання бджолиної отрути на пасіках удосконалена. У ній використовуються прилади й пристрої, які не знижують продуктивність бджолиних сімей.

Детальніше...
 
« ПочатокПопередня123456789НаступнаКінець »

Сторінка 4 з 9
 - .