PDF Друк e-mail
Бджільництво від А до Я - Бджолина отрута
Неділя, 02 серпня 2015, 16:12

Вплив отрути на організм людини. Частина ІІ

Продовження. Початок дивіться тут.

Отже, варто пам’ятати завжди, що у великих дозах отрута бджоли може викликати важку загальну реакцію, аж до летального результату. Але в терапевтичних дозах вона являє собою лікарський засіб при лікуванні різних недуг. Різнобічна лікувальна дія на організм людини дозволяє з успіхом застосовувати її при цілому ряді захворювань, у тому числі важких і тривалих, що часом важко піддаються лікуванню іншими засобами й методами.

Лікування бджолиною отрутою не знайшло такого широкого застосування, якого можна було б від нього очікувати. Лікарів апітоксинотерапевтів попросту немає. Школа також відсутня, кілька ентузіастів-лікарів погоду, як кажуть, не роблять. Крім того, значною мірою це пояснюється болючістю ужалень і труднощами дозування отрути, чималою мірою впливає також складність одержання апітоксину. Всі способи її збирання, що існували до останнього часу, були пов’язані із загибеллю робочих бджіл, так ще в найвідповідальніший період медозбору. Це обмежувало одержання бджолиної отрути. На сьогодні технологія одержання бджолиної отрути на пасіках удосконалена. У ній використовуються прилади й пристрої, які не знижують продуктивність бджолиних сімей.

Для утворення отрути необхідний пилок. Бджоли, вигодувані без пилку, її не виробляють. Має значення також пора року. Перші весняні покоління бджіл мають найбільшу кількість отрути, а до осені вона зменшується, узимку ж залишається незмінною. Кількість і якість отрути розрізняють також залежно від породи бджіл.

У бджіл, що виходять із чарунок, отрути ще немає, але вже на другий день життя вона починає вироблятися великою й малою залозами. Перша виділяє кислий, друга — лужний секрет. У наступні дні виділення секрету збільшується, і в період, коли робоча бджола вступає у свої обов’язки охоронця вулика, її отрутовмісний резервуар повністю заповнюється, забезпечуючи їй сторожові функції. Це відбувається між 15 і 20-им днями життя бджоли, коли отрутна залоза містить приблизно 0,3 мг рідкої отрути, що дорівнює 0,1 мг сухої отрути. Вищу біологічну активність має отрута, зібрана в період найбільшого медозбору. За сезон від однієї сім’ї можна зібрати 1 г цінної сировини.

У процесі одержання й зберігання апітоксину-сирцю він не повинен погіршувати свої фізико-хімічні й біологічні властивості. Для цього його охороняють від забруднення, дії прямих сонячних променів, нагрівання до температури більше 40 °С. Температура зберігання отрути в холодильниках — від мінус 15 до плюс 2 °С.

Сьогодні фармацевтична промисловість випускає цілий ряд очищених препаратів бджолиної отрути, які можна вводити в організм різними способами (уколи, утирання в шкіру емульсій і мазей із бджолиної отрути, інгаляції, електрофорез і т. д.). Відомі такі лікувальні препарати бджолиної отрути: венопіолін, токсапін, мелісин, апізартрон, вірапін, апіфор, форапін й ін. Залежно від форми виготовлених ліків (мазь, таблетки, розчини) їх застосовують зовнішньо або внутрішньо. Однак введення свіжої отрути при безпосередньому ужаленні бджолою дає кращий лікувальний ефект, ніж застосування готових препаратів.

Лікування препаратами бджолиної отрути, так само, як і безпосереднім ужаленням, варто проводити під спостереженням лікаря.

Для утворення отрути необхідний пилок. Бджоли, вигодувані без пилку, її не виробляють. Має значення також пора року. Перші весняні покоління бджіл мають найбільшу кількість отрути, а до осені вона зменшується, узимку ж залишається незмінною. Кількість і якість отрути розрізняють також залежно від породи бджіл.

У бджіл, що виходять із чарунок, отрути ще немає, але вже на другий день життя вона починає вироблятися великою й малою залозами. Перша виділяє кислий, друга — лужний секрет. У наступні дні виділення секрету збільшується, і в період, коли робоча бджола вступає у свої обов’язки охоронця вулика, її отрутовмісний резервуар повністю заповнюється, забезпечуючи їй сторожові функції. Це відбувається між 15 і 20-им днями життя бджоли, коли отрутна залоза містить приблизно 0,3 мг рідкої отрути, що дорівнює 0,1 мг сухої отрути. Вищу біологічну активність має отрута, зібрана в період найбільшого медозбору. За сезон від однієї сім’ї можна зібрати 1 г цінної сировини.

У процесі одержання й зберігання апітоксину-сирцю він не повинен погіршувати свої фізико-хімічні й біологічні властивості. Для цього його охороняють від забруднення, дії прямих сонячних променів, нагрівання до температури більше 40 °С. Температура зберігання отрути в холодильниках — від мінус 15 до плюс 2 °С.

Сьогодні фармацевтична промисловість випускає цілий ряд очищених препаратів бджолиної отрути, які можна вводити в організм різними способами (уколи, утирання в шкіру емульсій і мазей із бджолиної отрути, інгаляції, електрофорез і т. д.). Відомі такі лікувальні препарати бджолиної отрути: венопіолін, токсапін, мелісин, апізартрон, вірапін, апіфор, форапін й ін. Залежно від форми виготовлених ліків (мазь, таблетки, розчини) їх застосовують зовнішньо або внутрішньо. Однак введення свіжої отрути при безпосередньому ужаленні бджолою дає кращий лікувальний ефект, ніж застосування готових препаратів.

Лікування препаратами бджолиної отрути, так само, як і безпосереднім ужаленням, варто проводити під спостереженням лікаря.

 
 - .