PDF Друк e-mail
Бджільництво від А до Я - Бджолина отрута
Вівторок, 28 липня 2015, 21:27

Вплив отрути на організм людини. Частина І

Бджолина отрута — старий і вірний засіб, який широко застосовується від різних недуг. Його рекомендували ще Гіппократ, Гален, Цельсій та ін. У народній медицині також широко використовується отрута бджоли за допомогою прямих бджолоужалень.

В епоху Середньовіччя ужалення бджолами широко використовувалося в народній медицині багатьох країн. Так, стали вже хрестоматійними приклади про чудесне лікування Карла Великого й Івана Грозного від подагри за допомогою бджолиних ужалень.

Застосування бджолиної отрути в народній медицині як лікувальний засіб ґрунтувалося на багаторічних спостереженнях. З покоління в покоління народ передавав історію лікування шляхом бджолоужалень таких захворювань, як радикуліт, ревматизм, ураження суглобів та ін.

Природно, першими, хто спостерігав цілющі властивості бджолиних ужалень, були бджолярі, що рідко хворіли ревматизмом і подагрою. Тому саме вони стали головними пропагандистами лікування бджолоужаленнями, вони ж часто були й лікарями.

Не обійшли своєю увагою лікувальні властивості бджолиної отрути також гомеопати. Ще в середині минулого століття вони успішно застосовували бджолину отруту при ревматизмах і невралгіях. Клінічна медицина теж давно використовує отруту бджіл, і небезуспішно.

Сучасна медична наука продовжує вивчення й застосування цього цілющого продукту. Однак його використання в лікувальних цілях, при відсутності в лікарській медицині історичного досвіду народної медицини, вимагає граничної обережності, особливо щодо дітей, людей літнього віку, вагітних жінок. Особам, що не мають спеціальної медичної освіти, законодавство забороняє проводити лікування бджолиним ужалєнням. Це пов’язане з тим, що апітоксинотерапія (лікування бджолиною отрутою — апітоксином) має ряд протипоказань, і неправильне призначення й застосування бджолиної отрути може викликати важкі отруєння.

Справа в тому, що дія отрути на організм людини залежить від кількості ужалень, місць ужалень, поширення отрути, захисної реакції й індивідуальної чутливості організму. При відсутності алергії ужалення 10 бджіл значних порушень у людини не викликають: з’являється тимчасова пухлина в зоні дії отрути, почервоніння, відчуття пекучого болю. Через кілька годин або наступного дня ці ознаки, як правило, зникають.

Найчутливішими до бджолиної отрути є жінки, діти й люди похилого віку. При частому введенні її в організм, як це буває в бджолярів, чутливість до неї знижується. Більшість бджолярів набувають постійний імунітет до отрути в перші три роки роботи на пасіці. Відомі випадки, коли люди з великим досвідом роботи на пасіці спокійно переносять без усяких ознак отруєння до тисячі бджолоужалень. Хоча механізм подібної нечутливості остаточно й не з’ясований. Ця неспецифічна пристосувальна й захисна реакція обов’язково вклю¬чає збудження й посилення діяльності гіпофізарно-надниркової системи.

На відміну від інших лікарських засобів, бджолина отрута швидко діє на організм, притому має величезну різницю між лікувальними, отруйними й смертельними дозами. Невеликі дози апітоксину, при відсутності деяких хвороб, корисні, оскільки характеризуються лікувально-профілактичним ефектом на організм.

Отруєння людини бджолиною отрутою, взагалі ж, настає рідко. Однак іноді кілька десятків ужалень уже дають загальне захворювання. Воно, щоправда, швидко минає й не пов’язане з появою яких-небудь важких симптомів. Але треба знати, що 100-200 ужалень, отриманих одночасно, викликають важке захворювання, у результаті якого потерпілий кілька днів змушений лежати в постелі. При цьому на початку хворий відчуває запаморочення, нудоту, рясне слюно-потовиділення, а потім з’являються блювота й розлад кишечнику, може відбутися втрата свідомості. Артеріальний тиск знижується, відбувається згущення крові. Пізніше підвищується температура, спостерігаються ознаки розчинення червоних кров’яних тілець, з’являється гемоглобін у сечі, починаються судороги.

Летальна доза — до 500 і більше ужалень. Смертельна доза апітоксину викликає розлад функцій мозку й паралізує дихальний центр.

Для людей із підвищеною індивідуальною чутливістю (алергією) небезпечним для життя може стати отрута від 1- 2 бджіл. У спеціальній літературі наводиться випадок наглої смерті здорової людини, ужаленої бджолою в шию. Хоча жало було швидко видалене, у неї розвинулася різка синюха, з’явився тиск у грудях, і вона померла через 20 хвилин після того, як була ужалена.

На замітку: Мав місце випадок, коли бджоляра з діда-прадіда на власній пасіці вкусила бджола й після укусу, що викликав алергійний шок, пасічник ледь залишився живим.

Є досить небезпечними й можуть викликати смерть ужалення в око, в область глотки, мигдалин, м’якого піднебіння, бічної поверхні шиї (місце проекції розгалуження загальної сонної артерії на зовнішню й внутрішню — каротидний синус).

Помічено, що алергійна реакція проявляється в 0,5-2 % населення. Але малими (нетоксичними) дозами бджолиної отрути у вигляді спеціальних препаратів проводять лікування від багатьох захворювань.

Якщо вас вжалила бджола, необхідно швидко вийняти жало й прикласти до хворого місця ганчірочку, змочену в холодній воді, змінюючи її кілька разів аж до припинення печіння. Під дією холоду шкіра стискується, частково викидаючи отруту назовні, а вода її змиває. Як тільки жало видалене, щоб уникнути пухлини й для зменшення болю треба вдатися до одного з випробуваних засобів — меду, соку часнику, петрушки або ріпчастої цибулі, рідкого валідолу, спирту, нашатирного спирту, сирої картоплі, розчину марганцевокислого калію. У випадку ж масового (багаторазового) ужалення бджолами рекомендується лягти в постіль і прийняти алкоголь (50-70 г 40-градусної горілки або суміш меду з горілкою — 20 г меду на 100 г горілки). При важких формах інтоксикації бджолиною отрутою потрібна допомога лікаря.

Отже, варто пам’ятати завжди, що у великих дозах отрута бджоли може викликати важку загальну реакцію, аж до летального результату. Але в терапевтичних дозах вона являє собою лікарський засіб при лікуванні різних недуг. Різнобічна лікувальна дія на організм людини дозволяє з успіхом застосовувати її при цілому ряді захворювань, у тому числі важких і тривалих, що часом важко піддаються лікуванню іншими засобами й методами.

Продовження читайте тут.

 
 - .