Фізичні властивості та хімічний склад бджолиної отрути
Фізичні властивотсі та хімічний склад бджолиної отрути
Хоча бджільництво є найдавнішим видом господарювання людини, хімічний склад бджолиної отрути почали вивчати порівняно недавно й дослідили ще не повністю.
Свіжовидобути бджолина отрута – прозора, ледь жовтувата рідина з різким специфіним запахом, пекуча й гірка на смак. Вона досить густа, містить у середньому 40% сухих речовин. Реакція отрути кисла, питома вага 1,131, на повітрі швидко твердіє. Отрута руйнується травними ферментами й окислювачами, добре розчиняється у воді й кислотах (але не розчиняється в спирті). Разом із тим розчини бджолиної отрути нестійкі, швидко піддаються бактеріальному зараженню й розпаду.
Висихаючи на повітрі й перетворюючись на тверду масу, отрута втрачає ароматичні речовини й близько 25% жирних кислот. У висушеному вигляді стійка й може зберігатися протягом тривалого часу. Руйнують її сильні кислоти (азотна, сірчана), етиловий спирт, сонячне світло, висока температура (100–110°С і більше). Низькі температури й заморожування сприяють зберіганню отрути.
Сьогодні майже повністю встановлений складний хімічний склад бджолиної отрути. У ньому виявлені понад 50 різних речовин і зольних елементів, з них 9 мають білкове походження.
Фізичні властивотсі та хімічний склад бджолиної отрути
Хоча бджільництво є найдавнішим видом господарювання людини, хімічний склад бджолиної отрути почали вивчати порівняно недавно й дослідили ще не повністю.
Свіжовидобути бджолина отрута – прозора, ледь жовтувата рідина з різким специфіним запахом, пекуча й гірка на смак. Вона досить густа, містить у середньому 40% сухих речовин. Реакція отрути кисла, питома вага 1,131, на повітрі швидко твердіє. Отрута руйнується травними ферментами й окислювачами, добре розчиняється у воді й кислотах (але не розчиняється в спирті). Разом із тим розчини бджолиної отрути нестійкі, швидко піддаються бактеріальному зараженню й розпаду.
Висихаючи на повітрі й перетворюючись на тверду масу, отрута втрачає ароматичні речовини й близько 25% жирних кислот. У висушеному вигляді стійка й може зберігатися протягом тривалого часу. Руйнують її сильні кислоти (азотна, сірчана), етиловий спирт, сонячне світло, висока температура (100–110°С і більше). Низькі температури й заморожування сприяють зберіганню отрути.
Сьогодні майже повністю встановлений складний хімічний склад бджолиної отрути. У ньому виявлені понад 50 різних речовин і зольних елементів, з них 9 мають білкове походження.
Основним компонентом отрути є політпептид мелітин (близько 50% у сухій речовині). Більшість змін, що наступають в організмі під впливом ужалення бджолами, обумовлені саме дією мелітину на нервову систему, м’язи, кров і кровообіг. Це дуже отруйній білок високої молекулярної ваги, що складається з 26 амінокислотних залишків. Мелітин має надзвичайно різнобічну фізіологічну дію на організм, зокрема, розчиняє червоні кров’яні кульки, викликає скорочення гладкої й поперечносмугастої мускулатури, знижує кров’яний тиск тощо.
Приблизно по 2% у складі отрути займають інші пептиди – апамін і так званий МСД-пептид (який дегранулює гладкій клітини). Пептид апамін складається з 18 амінокислотних залишків.
На частку мініміну, секапіну, дофаміну, норадреналіну й інших пептидів припадає близько 16%. Біологічно активний амін гістамін впливає на склад і властивості крові й обумовлює місцеву реакцію організму на ужалення. Важливими складовими частинами отрути вважаються ферменти фосфоліпаза А (14%) і гіалуронідаза (20%). Зокрема, фосфоліпаза А здатна розщеплювати лецитин, який входть до складу оболонок клітин (що може призводити до ушкодження клітин аж до повного їх розпаду), впливає на еритроцити, викликаючи їхній гемоліз. Також фосфоліпаза А призводить до перетворення в організмі нешкідливих речовин в отруйні. Гіалуронідаза підвищує проникність кровоносних судин, обумовлюючи швидкість усмоктування отрути й підсилюючи її місцеву дію, сприяє поширенню в організмі активних начал бджолиної отрути.
У складі отрути багато вільних амінокислот, глюкоза, фруктоза, органічні кислоти, зольні елементи, серед яких переважає магній, жироподібні, ароматичні й інші речовини. Амінокислоти, які входять до складу бджолиної отрути, також мають певну дію на організм, наприклад, метіонін впливає на жировий обмін, запобігає відкладенню жиру в печінці. Неорганічні кислоти (мурашина, соляна, ортофосфатна) викликаючи почуття печінки при ужаленні бджоли.
Із бджолиної отрути можна виділити досить активні за своїм впливом на організм речовини: ацетилхолін і гістамін. Вміст гістаміну порівняно невеликий – усього від 0,06 до 1%. Натомість кількість ацетилхоліну перевищує його вміст у всіх інших тваринних тканинах. Гістамін і ацетилхолін мають різнобічну дію на організм людини й, зокрема, розширюють кровоносні судини, підвищують їхню проникність, знижують кров’яний тиск і т.п.
До складу бджолиної отрути також виходить безліч хімічних елементів: водень, вуглець, кисень, азот, калій, кальцій, залізо, магній, фосфор, мідь, цинк, сірка, марганець, йод, хлор. Складна хімічна природа визначає також складність дії бджолиної отрути на організм людини. Це спричиняє також той факт, що штучне введення отрути в організм із лікувальною метою не завжди дає задовільні результати, тому широко застосовується більш безпосередній вплив – ужалення бджолами.
