Ройовий стан І
Ройовий стан бджіл І
На теперішній літній період актуальним є питання про ройовий стан бджіл. Тому пропоную з питанням роїння розібратися детальніше.
Роїння — це природне розмноження бджіл відокремленням частини сім’ї з маткою і утворенням нової сім’ї. В природних умовах воно підтримує існування бджіл як виду. Ройовий стан у сім’ї, як відзначає кандидат біологічних наук Г.П.Таранов, звичайно виникає внаслідок порушення співвідношення між числом бджіл-годувальниць і кількістю відкритого розплоду. В результаті цього значна частина молодих бджіл не завантажена роботою. В свою чергу це співвідношення залежить від відкладання яєць маткою, а також від зовнішніх умов, наявності взятку, об’єму вулика та задухи в гнізді. Останні дослідження, проведені Українською дослідною станцією бджільництва, підтвердили, що роїння важливий, але в умовах господарства не обов’язковий етап розвитку бджолосім’ї.
Ройовий стан бджіл І
На теперішній літній період актуальним є питання про ройовий стан бджіл. Тому пропоную з питанням роїння розібратися детальніше.
Роїння — це природне розмноження бджіл відокремленням частини сім’ї з маткою і утворенням нової сім’ї. В природних умовах воно підтримує існування бджіл як виду. Ройовий стан у сім’ї, як відзначає кандидат біологічних наук Г.П.Таранов, звичайно виникає внаслідок порушення співвідношення між числом бджіл-годувальниць і кількістю відкритого розплоду. В результаті цього значна частина молодих бджіл не завантажена роботою. В свою чергу це співвідношення залежить від відкладання яєць маткою, а також від зовнішніх умов, наявності взятку, об’єму вулика та задухи в гнізді. Останні дослідження, проведені Українською дослідною станцією бджільництва, підтвердили, що роїння важливий, але в умовах господарства не обов’язковий етап розвитку бджолосім’ї.
Найбільше рояться сім’ї, у гніздах яких надто жарко. З цього погляду, за дослідженнями І.А.Бабича, роїння як спосіб розмноження та розселення бджіл можна розглядати ще як природну захисну реакцію бджолиної сім’ї, що збільшує можливість виживання виду медоносних бджіл в умовах, коли температура в гнізді стає занадто високою.
Роїння можна різко зменшити, а то й зовсім його уникнути, якщо бджолиним сім’ям з хорошими матками вчасно допомогти. Допомога ця полягає в полегшенні терморегулювання гнізда, посиленні вентиляції, не допускаючи перегрівання вулика, щоб бджолам не було жарко в ньому.
Підготовка до роїння починається задовго до виходу рою. Однією з перших ознак цього є відбудова бджолами трутневих стільників та засів їм маткою. Поява трутневого розплоду в умовах рамкового бджільництва не завжди призводить до роїння, але в природних умовах вихід трутнів відбувається в кожній сім’ї і є необхідною передумовою роїння.
Перед роїнням бджоли будують на стільниках мисочки, а після відкладання туди маткою яєць, відбудовують маточники. В цей період бджоли приходять у збуджений стан і немов примушують матку відкладати яйця в мисочки. Поступово, в міру збільшення числа маточників, збудження бджіл припиняється, а матка різко скорочує відкладання яєць. Вона стає більш рухливою і набуває здатності літати. В сім’ї, що заклала ройові маточники, скорочується, а потім і зовсім припиняється виділення воску та воскобудування.
В день виходу рою, вже зранку можна помітити, що біля льотка майже немає літаючих бджіл. Потім частина бджіл у вулику раптово сильно збуджується, набирає повні дзьобики меду, залишає стільники й суцільною масою рухається деякий час по стінках і дну вулика, а потім прямує до льотка. Вихід ройових бджіл з вулика триває 5-10 хвилин. Покружлявши деякий час у повітрі, рій звичайно не відлітає зразу, а прививається де-небудь в пасіці.
